Радіаційна ситуація на Бершадщині

            Чорнобильська катастрофа переросла в катастрофу планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію, яка і сьогодні продовжує впливати на здоров’я людей та довкілля.

          За 31 рік, що минув з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, рівні радіоактивного забруднення території України значно знизились унаслідок прояву природних процесів (фізичного розпаду радіонуклідів), проведеного комплексу контрзаходів, що були спрямовані на зменшення доз опромінення населення та створення безпечних умов його життєдіяльності на цих територіях.

На сучасному етапі подолання наслідків Чорнобильської катастрофи основна частина дози додаткового опромінення, що отримує населення радіаційно забруднених територій продовжує бути обумовленою за рахунок внутрішнього опромінення, зокрема вмістом радіонуклідів штучного походження у основних продуктах харчування (молоці, м’ясі, овочах, часто у продуктах дикорослого походження).

           Система радіаційного моніторингу в Україні після Чорнобильської катастрофи, на
жаль, і досі не отримала належної законодавчої, нормативно-правової, і, як наслідок, дієвої фінансової підтримки. Система радіаційного контролю, особливо продукції, яка виробляється на
радіоактивно забруднених територіях, є більш захищеною відповідними актами законодавства, але зараз вона не у повному обсязі враховує зміни форм виробництва в аграрному секторі.

Установлено, що надходження ¹³⁷Сз до організму людини з харчовими продуктами в реальних умовах того чи іншого населеного пункту залежить не стільки від щільності його випадіння, скільки від повноти та ретельності проведених протирадіаційних заходів, особливостей харчових раціонів, їх збалансованості.Зменшення біологічної дії радіонуклідів, що потрапили до організму, їх швидке виведення можна здійснити шляхом організації відповідного харчування. Продукти повинні бути чистими, якісними і різноманітними.

Важливе значення має, перш за все, забезпечення організму повноцінними білками. Джерелом повноцінного білка є яловичина, свинина, м’ясо птиці, яйця, риба, молокопродукти, а також бобові (квасоля, горох, зелений горошок), гречані та вівсяні крупи. Білкова потреба у білках для дорослої людини 100 г. у т.ч. 55% білків тваринного походження. Дитячий організм в залежності від віку потребує від 55 до 100 гр. на добу.

Високу радіозахисну дію мають продукти, багаті харчові волокна та пектин. Джерелом їх є фрукти, кислі овочі, фруктово-овочеві консерви та соки з м’якоттю, киселі, пюре, мармелад. Пектинами багатий столовий буряк, морква, яблука, абрикоси, вишні сливи, цитрусові.

Активними протипроменевими речовинами є вітаміни: С, А, Є, В₁, В₂ провітамін Аскорутин, біофлавоноїди (Р).

В раціоні харчування слід використовувати продукти багаті на солі кальцію та калію, які перешкоджають накопиченню в організмі радіонуклідів цезію та стронцію. На кальцій багаті молочні продукти (сир, ряжанка, просто кваша). Калієм багаті фрукти, ягоди, картопля, овочі, кавуни, дині.

Універсального продукту харчування, що знижує шкідливий вплив радіації на організм людини немає. Для забезпечення організму необхідною кількістю радіозахисних речовин слід користуватися різноманітними продуктами харчування. Основними гігієнічними заходами запобігання внутрішнього опромінення є радіаційний контроль харчових продуктів та сировини, заборона виробництва та
вживання місцевих сільгосппродуктів з вмістом радіонуклідів вище допустимих рівнів,
вилучення із раціонів харчування найбільш забруднених грибів, лісових ягід, молока, м’яса тощо.

Лабораторний радіологічний контроль продуктів харчування проводиться в Бершадському міжрайонному відділі лабораторних досліджень. Дослідження проводяться приладом «РУГ-91 Адані». Щорічно проводиться понад 150 досліджень харчових продуктів. В усіх досліджених пробах перевищень допустимих рівнів радіонуклідів за 2016 рік не реєструвалось.

Завідувач ВСП Бершадський МВЛД А.В.Вельган